Стежками да Вінчі

Стежками да Вінчі
Розпис по тканині – таку програму ми приготували для нашого творчого заняття. Натягнули заздалегідь тканину на підрамники, надійно закріпили і… на Дністровській наc зустріли радісним ажіотажем. Навіть ті дітки, які не могли виходити з палат, забажали брати участь у розписі. А оскільки їх було багацько, ми навіть почали трохи переживати, аби тканини і фарб вистачило на всіх.

І знову, найпершим до нас у їдальні прибіг Павлик з мамою. Розмалювавши декілька пелюсточків на тканині, все ж таки віддав перевагу «паперовій роботі» - і за кілька хвилин сам намалював на цілісінький А-4 барвисту імпровізацію з квітковими мотивами. :) Зате мама Павлика здивувала нас усіх чудовим акуратним розписом перламутровими контурами.

Зацікавився розписом навіть Олежик, який дуже довго не приєднувався до наших занять через сумний настрій. Разом з мамою він висидів цілісіньке заняття і розмалював аж дві картини.

Дуже шкода, що через низькі показники не змогли приєднатися до нас Андрійко і Соломія – наші «золоті ручки». Зате отримали матеріали у палату, і з захватом вимальовували кожну детальку так ретельно (а тому довго :)), що ми залишили їм фарби, аби вони домалювали свої шедеврики після обіду. Обід, що не кажіть, пропустити неприпустимо :)


Взагалі треба сказати, це заняття принесло особливо багато задоволення для наших мам :). В них відкрилися справжні заховані таланти, і народили купу справжніх художніх шедеврів. Насамкінець заняття мами спробували поекспериментувати, малюючи золотими і срібними фарбами на органзі. Вийшло так гарно, що одразу було вирішено вивісити картини на видне місце :)
Прощалися ми з відділенням довго, оскільки в кожного час від часу зринала якась нова ідея, як розмалювати-домалювати-прикрасити картину, і одразу усі бралися за діло. Тому наше заняття трошки затягнулося, але це – добрий знак. Це значить, що дітки, мами (та й ми, волонтери) наcправді відволіклись від буденних проблем і поринули у творче свято. Обов’язково прийдемо за тиждень, наші любі!