Імпровізуємо!

Як відомо, ми планували в суботу розмальовувати пап’є-маше, яке ми робили минулого разу. Та, як то кажуть, не так сталося, як гадалося: деякі дітки закінчили блоки лікування і поїхали додому, прихопивши з собою своє незавершене пап’є-маше, а деякі, що залишилися в лікарні, вирішили виявити ініціативу і не чекати до наступної суботи і повного висихання посуду, а розмалювати більш-менш висохлі вироби вже і негайно  Так, наприклад, зробив Володя з відділення хірургії: йому так закортіло одразу розмалювати свій посуд з пап’є-маше, що мама змушена була йти в магазин по фарбу. Свої розмальовані вироби Володя передав додому, так що в нас навіть немає їх фотографій.
Подібна ситуація – відсутності пап’є-маше – була і в гематології. Багато хто роз’їхався додому, і на занятті було лише двійко дітей, які минулого тижня пап’є-маше з нами не робили.
Втім, ще готуючись до заняття, ми припускали таку ситуацію, тому прихопили з собою на всяк випадок в лікарню кілька дерев’яних кухонних лопаточок (розмальовування яких зажди страшенно тішить наших діток) і кілька віял – теж для розмальовування. І треба сказати, вони усі знайшли застосування в умілих дитячих ручках, усі були майстерно розмальовані.

А поміж розмальовуванням лопаток і віял наша чарівна "рожева шапочка" ще й встигла намалювати принцесу:

Сильна половина людства теж не відставала:

У відділенні хірургії займався лише один Володя, про якого ми вже згадували. Цей хлопчина має в собі стільки бажання, стільки наснаги до творчої праці, що цього заняття він малював (і розмальовував), напевно, найбільше від усіх. Ось його віяло:

А ось його кумедна лопатка „Їжачок і яблука”:

Ну а нижче – спільний проект Володі і волонтерки Галі, вийшла просто чарівна лопатка з жар-птицею, ну не лопатка – витвір мистецтва!

Через те, що було мало діток, заняття видалось якимсь таким сімейним, по-особливому теплим. Ніяких складних технік, повна свобода дій і зелене світло імпровізації, - і всі задоволені, усміхнені і радісні.