Новини / Вівторок, 13 липня, 2010
Вчимося робити дива з ниток! :)
Про те ЩО і ЯК ми робили минулої суботи на творчому занятті читайте і дивіться далі.
Отож, для початку хотілось би пояснити чому саме ниткове завдання ми обрали для нашого заняття. Справа у тім, що наш досвід проведення занять з дітьми у лікарні показує, що малеча просто обожнює створювати картинки, іграшки та інші цікаві вироби із використанням ниток. Так ми вирішили спробувати ще одне завдання, яке проте вже базується суто на нитках – браслетки та брелоки. В народі їх називають фенечками.
Фенечка – це виріб, сплетений із ниток. Найчастіше такі прикраси носить молодь: при чому як дівчата, так і хлопці. Щоправда, дівчатка надають перевагу більшій та яскравішій гамі кольорів: тут і всі відтінки блакитного, зеленого, рожевого, і жовті та помаранчеві тони, і червоний, і фіолетовий, і багато інших кольорів та відтінків. До того ж, в одній фенечці може поєднуватися одразу безліч кольорів. Хлопці ж здебільшого полюбляють не такі яскраві прикраси. Серед них популярнішими є темні відтінки синього, зеленого, чорного кольорів. З яскравих тонів хлопчаки найчастіше обирають жовтий, помаранчевий та червоний. Їм здебільшого до вподоби однотонні фенечки або поєднання двох кольорів.
Однак, ми не були певні того, що хлопці зацікавляться плетінням фенечок . Тому перестрахували себе іще одним не менш цікавим завданнячком – створенням брелоків у вигляді симпатичних машинок за допомогою намотування ниток на спеціальні картонні заготовки, які ми власноруч підготували напередодні творчого заняття.
Але, як виявилося, хлопчиків і дівчаток однаково зацікавило і те, й інше завдання.
Щоправда, заняття знову не вдалося провести у відділенні хірургії. Однак цього разу причиною був вже не карантин, а вік діток – у відділенні на той час перебували лише малюки та грудні діти.
У відділенні ж гематології на суботньому занятті було трійко дітей: Аня, Юрчик і Дмитрик.
Анічка Калиневич надалі перебуває у лікарні. Вона закінчила 5 блок хімії і вже вчора впали аналізи і Ані знадобилось 5 флаконів філграстиму. Один флакон батьки купили самостійно, 4 флакони змогли придбати ми. На рахунок фонду «Крила надії » для Ані поступило 400 гривень – величезне вам спасибі! Фінансова допомога надалі залишається дуже актуальною, адже флакон грастиму коштує 430 гривень і попереду ще 4 важких блоки. Кошти можна переказувати на реквізити фонду, вказавши в призначенні: добровільна пожертва для Калиневич Анни.
На занятті Аня спочатку вирішила робити машинку, але по закінченні роботи над нею захопилася плетивом нашої волонтерки Олі і теж взялася за плетіння. Оля вчила і допомагала дівчинці, оскільки такого завдання нашій Ані раніше виконувати не доводилося.
Юрчик перебуває у відділенні вже давно. На заняття, як і завжди, прийшов разом зі своєю бабусею. Вона у нас чи не найстаранніша «учениця» на кожному занятті. Для свого онучка вона зробила гарненький брелок-машинку. Хлопчик же увесь час уважно спостерігав за роботою бабусі. Коли ж машинка була готова, Юрчик вирішив і собі поринути у творчий процес. Щоправда, бабусиного подвигу повторити не захотів. Більше його зацікавило плетіння браслетика косичкою. У такому нелегкому завданні для маленького хлопчика знову ж таки прийшла на допомогу волонтерка Оля. Завдяки їй Юрчик і навчився плести свою першу, не завжди рівненьку і акуратну, але таку дорогу серцю косичку.
Ну, і, нарешті, про нашого Дмитрика Проскурника. Дмитрик наразі перебуває вдома, в лікарню приїжджає раз на місяць пройти курс цитозару. Почувається не погано, правда, цього разу ніяк не хотіли підніматись лейкоцити і хімію трохи затримали. Зараз Діма вже вдома, вихідні довелось провести в лікарні, проте, мав нагоду потрапити до нас на творче зайняття.
Роботу на занятті він також розпочав із машинки. Проте на цьому його старання не закінчилися: після створення машинки Дмитрик взявся за плетіння. На наш подив, його не лише не потрібно було вчити – він і сам міг би когось навчити плетінню. Дмитрик каже, що навчився робити такі прикраси з ниток вже давно, ще до того як потрапив до лікарні чи почав ходити на наші творчі заняття. Та й плетиво його не було схоже на те, яке плели інші дітки з волонтерами, бо Дімка плів макраме, а не звичайні фенечки.
