Історія сестри Вероніки.

І тоді, коли ми втратили надію знайти хоч когось у допомогу, прийшла вона – настоятелька Згромадження Сестер Катехиток Святої Анни-Україна – сестра Вероніка Solomiya Yaniv.

«Перші дні війни я жила, як всі, в страху, розпачі. Ховалася із своїми сестрами у бомбосховищі, і от коли пройшла перша паніка, я у молитві запитала Бога – Чим я зараз можу бути корисна, що я як монахиня, як жінка і як українка можу і маю робити? І Бог з відповіддю не забарився!», – пригадує сестра Вероніка. Виявляється, за 10 хвилин після її молитви, до неї подзвонили наші координатори медичної евакуації, і попросили допомоги – сісти за кермо автівки і перевозити хворих діток через кордон. Вона погодилася не вагаючись! 

Сестра Вероніка, спільно із іншими монахинями її згромадження, вивозила наших малюків у безпечне місце. Мала багато шансів залишитися там, але сестра запевняє – у неї тут багато роботи, не тільки як для монахині, але як і для українки. Сестра скромно наголошує, що її робота не була надто важкою, і що за плечима – не тисячі врятованих. 

Та зі свого боку хочемо додати: врятувати одне життя – це врятувати світ і ми тішимося, щодо цього доклалися Сестри Святої Анни. Настоятелька додає: «Ми не маємо винити у тому, що відбувається, Бога, адже ціна справжньої свободи дуже дорога! Ми маємо це випробування пройти, і ми це робимо вже зараз, об’єднавшись, ставши єдиним цілим. Ви подивіться наскільки люди змінилися, скільки добра, любові і смирення вони випромінюють. Цей час – для змін, і усвідомлення, якою для всіх нас має бути Україна і ми маємо робити все можливе, на все що здатні, і це не мають бути якісь грандіозні вчинки, адже сьогодні неабияку цінність має навіть найдрібніша допомога»

Від початку війни, за допомогою нашого фонду, наших партнерів і друзів нам вдалося здійснити 8 евакуаційних рейсів та вивезти 54 хворих дитини та їх родини – це ще 80 дорослих та 30 братиків і сестричок.

Не припиняємо працювати, і своєю працею наближаємо нашу ПЕРЕМОГУ!

Разом ми – сила! 💪🇺🇦