Якби вимкнули струм, Зоя перестала б дихати…

У кімнаті кампусу нас зустрічає Катерина – мама Зої, привітна чорнява жінка, з тонкими рисами і чарівною усмішкою. Поруч, із підключеним апаратом ШВЛ, за нами спостерігає Зоя. У дівчинки важка родова травма, вона не рухається та не може самостійно ні дихати, ні їсти. 

«Коли почалася війна, я до останнього не вірила, що це насправді. Мені здавалося, що все от-от має припинитися. Ми постійно чули обстріли, адже наш будинок недалеко від Бучі. З рішенням про виїзд зволікали, бо для Зої це не так просто, вона лежача, потребувала реанімобіля. Та коли ми побачили, що відбувається в Ірпені, це ж зовсім поруч, вирішили їхати», – ділиться мама дівчинки.

Зібралися за 2 години. Речі пакувати не довелося, бо родина лише два тижні до того завершила ремонт і в’їхала у нову омріяну квартиру. Більшість речей ще залишалися в коробках нерозібраними. З дев’ятого поверху знести Зою допомогли тероборонівці. Спершу родина вирушила в Олександрію Кіровоградської області, бо там живе бабуся, мама Валентина. Та з часом зрозуміли, що там теж не надто безпечно – навіть відключення струму вже загрожувало життю Зої, а придбати генератор виявилося нереально. 

Тоді Катерина через батьків інших важкохворих дітей вийшла на зв’язок з нашою координаторкою медичної евакуації Hanna Polyak і вже за кілька днів родина вирушила до Львова. Сьогодні вони продовжують свою мандрівку дорогою життя до польської Ґдині, де для Зої буде забезпечено належний медичний супровід та комфортний побут, а її родина – мама, тато, братик та бабуся знайдуть безпечний прихисток.

Найдужче хочемо, щоб Зоя та її родина якнайшвидше змогли повернутися в Україну, бо нема для людей у всьому світі милішого місця за рідний дім.

Від початку війни наш Фонд спільно з партнерами організував медичну евакуацію для 59-ти важкохворих дітей та їх родин до дружньої Польщі. 

Величезна подяка :

🧡Fundacja Instytut Polska-Ukraina та Hanna Polyak за супровід та підтримку українських родин. Фундація надає подальшу різнобічну підтримку паліативних пацієнтів та їхніх родин уже в Польщі, а в Україну передає обладнання, що уможливлює безпечне перевезення дітей (кисневі концентратори, електричні генератори) та необхідні розхідні матеріали (трахеостоми, катетери для санації, гігієнічні засоби).

🧡Люба Возняк за загальну координацію евакуації дітей та їхніх родин до Польщі.

🧡Lviv Theological Seminary за можливість поселити родини із важкохворими дітьми, гостинність та тепле ставлення. 

Дякуємо кожному, завдяки кому Дорога до Життя триває!💙💛

Разом ми – сила! 💪🇺🇦🇵🇱