Христинці 6 років, вона дуже скромна, чемна і мила дівчинка, обожнює складати конструктор, дуже любить вчитися – писати, читати, вчити вірші на пам’ять і дуже-дуже мріє скоріше повернутися до школи!

            Але, сталося так, що вчитися Христинка може наразі лише дистанційно і окремо від інших діток. Усе через хворобу, яка не дозволяє дівчинці покинути лікарняні стіни.

            Захворіла Христинка ще рік тому, та в лікарню потрапила не відразу – кілька місяців лікували то отруєння, то застуду, то стоматит, то вірусну інфекцію, та нічого не допомагало, а стан дівчинки лише погіршувався.

            Коли вже в Христі помітно збільшилися лімфовузли – мама звернулася в Самбірську районну лікарню, а звідтам дівчинку скерували до Львова. На жаль, підозри лікарів справдились, і Христинці діагностували гостру мієлоїдну лейкемію. Розпочали хіміотерапію, та за чотири блоки хвороба повернулась. І наступним етапом лікування має бути ТКМ.

            Та до пересадки в усіх смислах ще треба дожити… Зараз Христя проходить проти рецидивну хімію і ми вже купували у відділення для неї і Заведос, і Цитозар, та попереду наступний блок з дуже-дуже дорогими препаратами, яких немає в лікарні. А потрібно Христі Авастин, Літак (Кладрибін) і Топотекан всього на 72000 гривень…

            Христя з багатодітної сім’ї, у неї три старші сестрички – Соломійка, Василина і зовсім доросла Ліля. Мама виховує дівчаток сама, і завжди було не просто, а тепер, коли з Христинкою сталась така біда, родині стало зовсім скрутно…

            Ми дуже сподіваємось, що у Христинки все буде добре, але, щоб диво сталось, треба дуже-дуже старатись! І Христинка старається, мужньо переносить всі «хімії», процедури і обстеження, не вередує, і поводиться по дорослому.

            А ще вона дуже-дуже чекає нашої підтримки!

            І дуже хоче жити завтра!