Лапкевич Олеся

 

Лапкевич Олеся, 20.069.2002 р.н.
Діагноз: Гостра мієлоїдна лейкемія.  

Новини:   09.07.2015.

            Олесі 13 років, вона закінчила сьомий клас і за логікою речей зараз мала б проводити канікули з подружками вдома, чи з родиною на морі, чи ще якось, та вже рівно рік життя Олесі підпорядковується зовсім іншому графіку, ніж шкільне навчання.

            Минулого липня дівчинка потрапила у лікарню зі скаргами на загальну слабкістю та поганее самопочуття, а закінчилось все страшним діагнозом – рак крові. Для юної красуні це стало не аби яким випробуванням, та варіантів не було, окрім як починати боротьбу з недугою, і Олеся почала.

            Зараз вже позаду 4 важких блоки хіміотерапії, ТКМ від молодшого брата у Київському Охматдиті  і шість місяців РТПХ… Останні пів року Олеся з мамою живуть у Києві, спочатку в лікарні, а зараз на квартирі, бо в лікарні дуже багато пацієнтів зі всієї країни і палат на всіх не вистарчає, тому ті, хто відносно стабільний – живуть на квартирі, а в лікарню щодня приходять на консультації та обстеження.

            Ці пів року дівчинка постійно приймає антибіотики, імуносупрессивні препарати, гормони – цілу купу різних капсул та таблеток, які стримують імунітет, щоб той не відторгнув донорський кістковий мозок і глушать інфекції, які охоче розквітають у незахищеному імунітетом організмі, таке собі замкнене коло…

            Колись, у минулому житті, до хвороби, Олеся дуже любила вишивати бісером, складати пазли, читати книжки, та останній рік дуже вплинув на дівчинку і приніс надто багато розчарувань, Олеся дуже втомилась, зараз її інтереси зводяться виключно до комп’ютерних забавок та інтернету, адже від оточуючої реальності дуже хочеться втекти…

            Єдина радість, молодший братик, що став донором кісткового мозку і тепер приїздить в гості до сестрички в Київ. Останній раз він приїжджав аж на півтора тижні на Олесін день народження.

            Дівчинка дуже мріє нарешті повернутись додому, та для цього потрібно завершити лікування. А щоб лікування було успішним, Олесі потрібно ще дуже багато дорогих препаратів, придбати які родина не в стані – Міфортік, Валавір, Урсофальк, Імуран – вже виходить близько 5250 гривень, а ці ліки дівчинка п’є постійно і приймати їх іще довго.

            Будь ласка, допоможіть Олесі закінчити лікуванні і скоріше повернутись додому – дівчинка дуже-дуже мріє про це! А дитячі мрії обовязково повинні здійснюватись, особливо, коли вони такі прості і щирі…

            Дуже потрібна допомога!


Координатор адресної допомоги 
Марина Анісімова 050 370 90 02