Не стало Юрчика Сидорова

Вчора вночі нас покинув Юрчик Сидоров. Самий усміхнений, самий товариський, самий невгамовний і самий веселий малюк з усіх, кого мені доводилося знати.
            Минулої неділі Юрчику виповнилося 5 років. Свій останній день народження малюк зустрів у реанімації ЗУСДМЦ. У суботу він обдзвонив всіх знайомих, замовив, що йому подарувати, а на наступний день вже нікого не впізнавав і ні на що не реагував.
            Місяць тому стало відомо, що лікування не дало результату, і що перемагає хвороба. І весь місяць вірилося, що цього не може бути - тому, що цього не може бути ніколи!

Три роки Юрчик провів у лікарні. Таким він був, коли ми познайомилися.

Таким він став через місяць.

А це моя найулюбленіша фотографія.

Таким Юрочка їхав додому ... Ми всі щиро вірили, що назавжди.

І таким повернувся знову ...

            Головний відвідувач наших творчих занять. Він ніби поспішав встигнути поділитися з нами своїм теплом.
            Зараз йому більше не боляче і не страшно. Весь біль залишився нам.
М’яких хмаринок, котику ... Вічна пам'ять ще одному Ангелу.
            Спасибі всім, хто допомагав малюкові і його родині. Спасибі лікарям, вони робили все, що було можливо. Сил батькам.
            Будь ласка, пом’яніть Юрчика в своїх молитвах.