Золота осінь на Дністровській :)

Техніка роботи - доволі проста. Спершу необхідно намалювати стовбур дерева, гілочки, а далі, за допомогою клею ПВА наклеїти паєтки-листочки.

У гематології - досі карантин, тому заняття у відділенні нами не проводилось. Та малюки показали, що здатні впоратись із завданням самостійно.

Багато дітей було у відділенні хірургії, тому ми дуже раді, що принесли до них трішки творчого настрою та бадьорості.

Михайлик цієї суботи був дуже включеним у роботу. Ним зроблено дерево, листочки, якого потрохи падають додолу, готуючись до зими. Дерево вийшло дуже гарним, але Михайлику цього було недостатньо, тому він намалював ще й два малюнки. Стає одразу зрозумілим те, що заняття принесло хлопчику багато задоволення, він випромінював позитив та ділився із нами веселим настроєм. Окрім творчої активності проявив неабияку ініціативу у прибиранні після заняття :) . За що ми дуже-дуже вдячні!!!!

Вкотре повторимось, написавши, що Юрчик Сидоров був дуже непосидючим. Але так воно і було! Юрчику створення дерева так само, як і Михайлику було мало, тому він також віддався малюванню, намалювавши доволі абстракту картину :) .

В плані лікування Юрчик надалі чекає, поки з’явиться в продажі гікамтин. Ще вчора робили КТ і погіршень нема, а в ситуації Юрчика це вже дуже хороша новина.

Активною, у всіх значеннях цього слова, на занятті була і Таня Жишкович, що встигала і побігати, і попрацювати над створенням деревця. Вона є такою ж непосидою, як і Юрчик. Про них можна сказати, що вони нерозлий-вода, тому що багато чого роблять спільно. Так само і мами – під час роботи допомагали одна одній та багато спілкувались між собою, це і не дивно, адже вони лежать в одній палаті.

Тетянка також продовжує хіміотерапію, доксорубіцин, який потрібен дівчинці, ми, з Вашою допомогою, встигли закупити на відділення. Після хімії в дівчинки дуже падають аналізи і кожного разу потрібно переливати тромбоконцентрат. Для цього в першу чергу потрібно мати систему для тромбоцитоферезу. Вона коштує 2300 гривень и в лікарні їх немає досить давно, тому батькам доводить купувати їх самостійно. Таніні батьки наразі не в змозі купити систему і дівчинка ризикує залишитись без донорських тромбів… Потрібна допомога небайдужих людей. Кошти можна переказувати на реквізити фонду, вказавши в призначенні: добровільна пожертва для Жишкович Тані.

Олежик Соболевський, незважаючи на те, що у нього дієва лише ліва рука, намагався робити все максимально самостійно. Він проявив неабияку витримку, приклеюючи кожен листочок. Його робота - це справжній подвиг, за який ми дуже ним пишаємось!

Стан Олежика надалі важкий, ліва рука продовжує кровити, вже близько місяця кровотеча не припиняється… Олег тримається, він у нас молодець! Хлопчику постійно потрібні пеленки, вологі серветки та еластичні бинти, адже перев’язки робляться двічі на день. Величезне спасибі небайдужим людям, що допомагають хлопчику – з Вашою допомогою ми можемо забеспе6чити Олежика бодай необхідними розхідниками.

 

З усмішкою та радістю в очах зустрів нас Владислав Кінаш. Із позитивним настроєм і займався усе заняття, дуже уважно працюючи над власним деревом. Через те, одразу і не скажеш, що Владиславчик переніс чергову операцію та вже навіть почав черговий блок хіміотерапії. Ну що ж, нічого окрім слова «Молодчинка!», сказати не можемо!!!

            Віка Вавринюк, нова дівчинка у відділенні, працювала разом із мамою. Дерево у них вийшло дуже акуратним та насиченим енергією.

Наразі дівчинка чекає результату гістології з Києва, що дозволить встановити остаточний діагноз, а наразі дитині потрібні донори 2(+) на тромбоконцентрат. Тому, якщо Ви бажаєте та можете стати донором тромбоконцентрату для Вікі, зв’яжіться з мамою дівчинки 068 188 56 33, Алла.

Максим був разом із мамою, але хотів працювати самостійно. Йому вдалося зробити доволі цікаве та сповнене сил деревце.

Христинка працювала разом із батьком (варто зауважити, що татів не так часто можна зустріти на наших творчих заняттях). Дівчинка повністю довірялась йому у роботі, бажаючи працювати лише з ним. Тандем виявився доволі успішним і результатом спільної діяльності стало гарне деревце :)

Відвідуючи дитячі лікарні Львова, в Охмадиті ми зустріли Радецьку Христинку. В травматології дівчинка тому, що вона зламала ногу. Вона впізнала мене по футболочці фонду та одразу ж повеселішала :) . Працювала із задоволенням, а її деревце вийшло акуратним та ніжним.

 

            Заняття показало нам усім, що кожна пора - по своєму прекрасна та оригінальна. Хоч для кожної із них властива негода, та після неї завжди вийде сонечко і грітиме своїми промінчиками!!!

 

БФ «Крила надії»

          Проект «Терапія радістю» здійснюється  за підтримки Львівської міської ради.