Шот Микола – якось все дуже сумно…

            Вже два роки Шот Микола чекає на трансплантацію донорської нирки в Білорусії, та донора наразі нема. За цей час Микола закінчив училище, закінчив курси водіння і відчайдушно намагається знайти роботу. Та все марно. Молодий хлопець з важким діагнозом, що через день має проводити по пів дня у лікарні не цікавий нікому… на жаль…

            А хлопець дуже хотів би самостійно себе утримувати, щоб якось допомогти батькам, та справа не тільки у зарплатні, хоча і без грошей ніяк, справа в тому, що Микола хотів би просто чимось займатись, бути десь потрібним і корисним. Його пристрасть – автомобілі, та за 8 років лікування родина витратила коштів вже не на один автомобіль.

            Звісно, Микола не є геть самотній – у нього є рідні, є друг, з яким він може вийти прогулятись, трохи розвіятись, та основне життя хлопця все ж протікає у соцмережах. А вдома він нудиться і дуже страждає, через те, що немає чим зайнятись, і що нічого не виходить з роботою…

            Крім того, Миколі щомісяця потрібні коштовні ліки, які і раніше були родині не по кишені, а зараз і сподіватись годі. Гіно-Тардиферон, Альфа-Д3 Тева, кальцій Д3 Нікомед – місячна норма тягне поза 2000 гривень. Частина ліків вже в дефіциті – тепер так: знайшов – купуєш, а вже потім дивишся на ціну… А що робити, коли без ліків неможливо?

            Словом, якось так. Багато крапок і знаків запитань.

            Будь ласка, підтримайте Миколу. Йому щоразу ніяково просити про допомогу, він дорослий, і дуже хоче бути самостійним, та, на жаль, все є як є.

            Допоможіть вижити!

Кошти можна перераховувати на реквізити фонду, вказавши в призначенні:  Добровільна пожертва для Шота Миколи.