Наш Ростик Білошапко вже не з нами.

          В неділю 28 грудня 2014 року в боксі польської клініки Ростик Білошапко перестав дихати.

           РТПХ після трансплантації кісткового мозку не було під силу виснаженому організму Ростика. Останній тиждень хлопець був дуже важкий, його перевели на діаліз, який протримав його ще пару днів. Побачивши в неділю на мобільному телефонний дзвінок з Польщі понад усе на світі не хотілось піднімати трубки.

           Ще коли Ростик був тут, він намалював відкритку з нагоди прийдешніх Різдвяних свят. Це було для нас приємною несподіванкою і найкращим подарунком від нього. За цих неповних два роки лікування він став близьким серцю кожного з нас. А останні кілька місяців він був нашою основною турботою, основним завданням і основною любов'ю...

           Ростик завжди залишався привітним та ввічливим, навіть якщо не впізнавав когось з нас, продовжував мріяти і будувати плани на майбутнє навіть тоді, коли хвороба не давала жодних надій. Його відчайдушність та порив до життя додавали і нам стимулу боротись, навіть якщо прогнози лікарів були не втішними. Ростик завжди посміхався, а з посмішкою блистіли його очі. Це був надзвичайний хлопець, з життєвим позитивом і щирим серцем. А тепер він є Ангелом, світлим Ангелом для нас усіх…

Дякуємо усім-усім, хто вірив, надіявся і допомагав хлопцю. Дякуємо лікарям, які робили неможливе, аби він залишився з нами... Мабуть, у когось інші плани на нашого Ростика.

Вічна пам'ять.