Нижник Василько став Ангелом…

           Вечором 10 лютого 2015 в реанімації ЗУСДМЦ назавжди зупинилось серце Василя Нижника. Вже тиждень силую себе написати про Василька і весь тиждень відчуваю так, ніби він з нами… До останнього хлопчик був оточений любов’ю і турботою рідних і лікарів, які також стали хлопчику рідними.

            Василько боровся довго, майже три роки. Три роки віри і сподівань, що все буде добре. І іноді все було добре, і ми безмежно вдячні за ці моменти лікарям, які робили неможливе, і всім, хто знаходив можливість допомогти і підтримати. А потім хвороба відбирала своє назад…

            Ми щиро співчуваємо всім, хто знав і любив Василька, і сподіваємось лише, що мамі Оксані стане сил жити після свого хлопчика… А Василькові більше не буде ні страшно, ні боляче.