Тарасу 14 років, він навчається в загальній школі, добрий, веселий, завжди усміхнений, охоче допомагає іншим – як стороннім, так і мамі в домашніх справах :) Любить малювати, майструвати, слухати музику і переглядати цікаві фільми.

            Тарас переніс важке лікування рабдоміосаркоми – хіміотерапію і променеву на лінійному прискорювачі. Довгих три роки хлопчик боровся – безкінечні препарати, обстеження, маніпуляції, консультації, хімію проходили у Львові, променеву – у Москві, бувало дуже-дуже важко… Але, хвороба відступила! Вже 5 років Тарас у ремісії.

            Зараз він мало чим відрізняється від однолітків – комп’ютерні ігри, інтернет, фільми, друзі. Однак, все ж таки відрізняється. Після хворобі і лікування у Тараса сталася затримка росту. Зараз хлопчику 14 років і його зріст 141см. За останній рік він виріс лише на 3 см, його «кістковий» вік на три роки відстає від віку хронологічного, зараз він виглядає як хлопчик 10-11 років, і його низькорослість, на жаль, прогресує.

            Тарас звичайний підліток, точніше – Тарас незвичний підліток,  у той час як однолітки за літо доганяють і переганяють старших братів-сестер, а іноді і батьків, Тарас майже не росте… А рости він має саме зараз, тому що природа не зробить винятку.

            Проблемі Тараса можна зарадити – щоб допомогти йому вирости, хлопчику призначили гормон росту. Їх є декілька, є гірші, є кращі. Держава забезпечувала Тараса препаратом Соматин – не  дуже ефективний, це на ньому Тарас виріс лише на 3 см за рік, і дуже болючий, зате – він був. А зараз його немає, закінчився. І запасів Тарасу вистарчить на тиждень максимум.

            Щоб надолужити дефіцит росту лікарі рекомендують Тарасу Зомактон, хлопчику доводилось якось не довго його приймати і ефект був дуже відчутний, однак, придбати його мама не в змозі – 1 флакончик коштує 2560 гривень і вистарчить його на кілька днів – гормон потрібно колоти щодня підшкірно в руку і в ногу. В ногу хлопчик вже навчився колоти себе сам, в руку коле мама.

             Як би Тарас зміг приймати його якийсь час (хоч з пів року) – у нього був би шанс досягти хоча б середнього зросту і хоч трохи наздогнати старшого брата… Та на пів року потрібно 40 флаконів – це 102 400 гривень, і мамі, яка самотужки виховує двох хлопчиків, не зібрати таку суму і за рік!

            Всі ми знаємо, що попри величезну кількість чудових і добрих людей, цей світ надзвичайно ворожий до людей особливих. Тарас ще не став «особливим», зараз він просто невисокий хлопчик, і в запасі у нього ще є останній шанс «вирости» - цей рік.

            Ціна питання – 100 тисяч гривень на пів року, лише 17 тисяч на місяць, і щоб зібрати перші 17 тисяч в нас є лише тиждень часу!