Новини / Вівторок, 15 жовтня, 2013

Золото осені у львівській лікарні!

Жовтий, оранжевий, червоний! Кольори, що гріють душу та заставляють серце битись сильніше. Ось і настала пора золотої осені, що дарує нам такі переживання та заворожує своєю красою. Цієї суботи ми з дітьми гематології та хірургії Львова захотіли принести це тепло і у відділення лікарні. Тому вирішили зробити власні золоті деревця. Завдання було не з простих, бо справа ця досить тривала та вимагає чимало терпіння. Та як вкотре показали діти із ЗУСДМЦ– нездійсненних творчих завдань для них не існує!

               

Заняття у відділенні гематології пройшло у позитивній та чимось хаотичній атмосфері: то хтось прийде через пів години опісля початку роботи, то комусь необхідно відлучитись на невизначену кількість часу і т.д. Та незважаючи на ці фактори, деревця  виготовили! А що ж вийшло у діток дивіться далі.

            Дем’янчик Гирич вже мав змогу працювати із паєтками-листочками минулої осені. Та тоді він створював аплікацію, а зараз  взявся за складніше завдання - об'ємне дерево. І чудово з ним впорався. А одразу опісля нього був зайнятий компютерними баталіями:).

 

            Цієї суботи Каміла поділилась із нами знанням величенької кількості медичних термінів: пункція, біопсія і т.д. Слова, що відомі далеко не всім дорослим! Та й говорила вона про ці  речі не як дитина, а дорослий. Розмовами, звісно ж,  заняття не обмежилось, дівчинка займалась і виготовленням дерева. До справи підійшла дуже старанно, і ніяк не могла зупинитись із крутінням гілочок.  Так все хотіла довести до ідеального результату!

 

            «Хочу зробити таке деревце, яке не влізе в двері!», фраза яку ми почули від Тарасика Артишка! І якщо поглянути на велетенську «армію» гілочок, які він  вже поскладав на ліжку (і це ще далеко не остаточне їхнє число), розуміємо, що воно буде гігантським! Та враховуючи масштабні плани Тарасика, побачити завершений виріб  зможемо лишень на наступну суботу.

           

            Приємно здивував нас цього творчого Роман Перцев. Поки всі ще виготовляли гілочки, він вже допрацьовував стовбур дерева. Як у нього все так швидко вийшло нам пояснила бабуся – Ромчик дуже любить рукоділля, у цій справі він «майстер на всі руки»!

        

              Хорошим настроєм ділився із всіма цієї суботи Святославчик.  Хлопчик охоче працював над деревцем, та встигав  побігати й подурачитись. Він разом із мамою вирішив, що дерево повинне бути грошовим, тому вони потім приклеять до нього 10 копійок. Тоді його виріб точно можна буде назвати суцільним золотом!

            

Вперше побував на загальному занятті Русланчик. За роботу взявся залюбки, та згодом трішки змучився, вирішив, що його деревцю буде достатньо тієї кількості гілочок, яку він вже зробив. І навіть так воно виглядає дуже пишним та симпатичним!

Цієї суботи Нікіта Цапін мав дуже «галасливий» настрій, тому його чуло все відділення. Як поділилась мама, через це працювалось не просто. Проте роботу зроблено і дуже якісно!

Красиве осіннє деревце вийшло і у Ілоночки!

Нічим не відступаючи у красі справжнім, вийшли дерева у дітей із хірургії.

 Першим, хто прибіг на заняття у їдальню був  Олексій Дорош. Ми навіть не встигли матеріали розкласти, не те, що поскликати діток:). А Олекса – вже тут-як тут! Завжди веселий хлопчик працював енергійно та смішив усіх кожної хвилини! У такій жартівливій атмосфері він не забував і про виготовлення дерева, яке згодом  побувало і на його плечах, і навіть голові:).

Не відірвати погляду від виробу Софійки Єфіменко – він вийшов, наче справжнє маленьке дерево і, до речі, очолив нашу статтю! Чудово знаючи, що дівчинка – майстер у творчих справах, не перестаємо дивуватись її новим результатам!

Ваня виготовив мініатюрне та тендітне деревце. У стилі мінімалізму виконав роботу іще один Іванко. Дві роботи – дуже миловидні!

Василько Садовський неабияк постався аби його виріб був таким симпатичним. Вся робота проводилась акуратно, та що найважливіше  - із максимальною зацікавленістю у тому, що відбувається.

Вміло впорався із завданням  Михайлик. На занятті він вперше, та ні на крок не відставав від колег із немалим креативним досвідом!

Обємним та пишним получилось деревце у Олежика. Краса та й годі!  

Цікавим є  те, що багато діток сприйняли це заняття досить символічно, і у багато кого дерево означало не лишень осінь, а перетворитись і у «грошове дерево», і у «дерево здоров’я» і т.д. На завершення статті варто додати наступне:  якщо у щось сильно повірити, воно неодмінно збудеться! Тому впернені, що деревця принесуть малятам саме те, чого вони так сильно хочуть!

БФ"Крила надії"

тел.: 240-76-13