Новини / Понеділок, 22 вересня, 2014

"Терапія стресом" на Дністерській 27:).

Не подумайте нічого дивного, це просто ми з дітками із гематології та хірургії Львова вчились виготовляти іграшки з ниток:). Завдання було із надскладних, тому ми й жартома прозвали його таким, що викликає стрес. Та коли діти побачили готовий виріб, рівень їхнього захвату зашкалював. І стало зрозумілим, що вся важка праця була не даремною! Звідси й назва статті:). Спершу ми створювали кутасики, далі різні детальки, такі як очка, вушка. Власне результат роботи можете побачити далі.

            

             Розпочинаємо із  гематології.

            

            «О, я зроблю дві іграшки», сказав на початку заняття Ростик Білошапко, ще не розуміючи масштабів роботи:). Добре, що терпіння йому хватило, щоб створити одну! Проте під час заняття вона зазнавала ряд метаморфоз: спершу це мав бути  їжачок, потім вже - ведмедик. Далі був ще хтось, вже й не пригадати. Та під кінець творчого Ростик визначився – це мишка. Оригінально:).

           

            Протягом заняття Соломійка Попіль не могла знайти собі місця, так хотіла побачити готовий виріб! Солька взнала як можна зробити іграшку своїми руками, а ми в свою чергу – багато цікавого про неї. Наприклад, що дівчинка чудово розбирається в процедурах, знає які препарати і в якому дозуванні приймає, який у неї рівень лейкоцитів в крові і т.д. Словом, маленький медичний довідник:).

           

            «Ого – це ж стільки роботи, швидше за все нам не хватить терпіння для цього»  сказала мама Василинки Магурчак, як тільки побачила взірець. Та маленька  одразу ж відповіла «Я в нас вірю! Все в нас вийде»:). Ну що ж, правою  вийшла Василинка, адже їхній котик - просто чудовий. Настільки, що Василинка гладила його та тулила до себе як справжнього:).

           

            Єдиний хто зберігав спокій у цій атмосфері творчого хаосу був Коля. Хлопчик працював так чемно й тихенько, що ми одразу й не замітили як він гарно справляється із непростим завданням! Коля створив дуже симпатичного зайчика. Молодець!

          

            Цього тижня Андріана Пуняк працювала без допомоги мами. І що Ви думаєте? Маленька все зробила сама, і навіть не змучилась:).

          

            Дуже милу  іграшку виготовила й Оля.

           

            Гарно порацювала іще одна красуня.

           У хірургії працювало лиш 4 дітей. На жаль, не всім вдалось допрацювати виріб до кінця заняття.

            

             «Приходіть до нас на наступний тиждень, тільки не з нитками» - фраза від тата маленького Володі. Та було видно, що процес виготовлення насправді їм двом до вподоби. Бачили б Ви як Володя радісно вигукнув, коли побачив вже завершену іграшку, ще й корону для фото одягнув.

               

               Більш стримано працював Павло разом з мамою. Та це зовсім не означало, що їм було нудно чи не цікаво! А навпаки, вони були настільки захоплені роботою, що повністю поринули у творчість.Павло створив чудового ведмедика.

              

             

А ось вироби Марійки та Люби Маркус ми зможемо побачити лиш через тиждень. Їм трішки бракнуло часу, аби завершити роботу. Ну що ж, до наступного заняття!

Якщо Ви хочете фінансово допомогти у проведенні творчих занять, можете переказати кошти.  

Реквізити для надання допомоги:
БФ "Крила надії"
ЦФ ПАТ «Кредо Банк», м.Львів
МФО 325365
ЄДРПОУ 35620901
Рахунок 2600001336292
Призначення платежу - добровільна пожертва на проект «Творча майстерня».

 

Координатор напрямку «Терапія радістю»

Яким’юк Соломія

                                                                                                                                                                                                Тел.:0673232550