Ой чий то кінь стоїть?:)

 

                

Вкотре розпочнемо із гематології. І це не через те, що ми любимо якесь відділення більше, аніж інше, просто так сталось, що  наші гарячі новини «засипані» потребами у препаратах саме діток із цього  відділення.

Одним із цих малюків є Дмитрик Піхович. Та не зважаючи на хімію та процедури, він не перестає вражати нас своєю жвавістю. Ще на початку тижня можна було побачити постійно бігаючого хлопчика, який те і робив, що всіляким чином хотів обігнати маму та бути попереду неї.  Під час суботнього заняття із виготовлення коника він проявляв таку ж енергійність та бадьорість. Цікаво чи «пощадив» Діма цей  виріб, чи все ж його спіткала така ж  «ліквідація» як і  попередників? Мабуть, запитання  - риторичне:).

Хто б сумнівався, що майбутній зоолог Дениско Курницький не встоїть перед запропонованою темою і зробить декілька коників! Маленький прихильник усіх-усіх тваринок, що живуть по всьому світі, цього разу залюбки створив свійську, на зміну роботі із екзотичнішими черепашками, кенгуру і т.д.

Поволі почав адаптуватись до перебування у лікарні Ілля Пустовіт, вже і настрій до творчих з’явився:). Маленький склав коника із великою-превеликою шиєю. Напевно, у задумах Іллі було створити жирафу:).

Просто гігантський коник, у порівнянні із іншими, вийшов у Назарчика Трегуба.  Також він разом із мамою доклав багато зусиль на декорування тваринки такими елементами, як вушка, або незвична грива. Усе загалом дивиться дуже ефектно! Молодці!

Тарас Артишко у роботі – завжди розважливий. Хлопець спершу повинен все обдумати, структурувати і тільки тоді взятись за виконання завдання. Погляньмо лишень на його коника – усе педантично та акуратно.

А у нашого сонячного малюка Дем’янчика Гирича  вийшов дуже пишногривий коник.  Такому лиш на іподром:).

 

Вже не соромлячись, вирішила прийняти участь у занятті Ілонка(як ми вже говорили у минулій статті, дівчинка – дуже сором’язлива). Вона була задіяною у роботу, кожен крок викликав у неї все більше зацікавлення. А  зробила Ілона зелененького коника. І до речі, опісля творчого усмішка у маленької стала більш невимушеною  та впевненою.

Справжніми красенями повиходили коники із гофрованого паперу у діток і відділення хірургії.

Вірний відвідувач наших занять Вася, вже давно впевнено заходить до їдальні. Ще би, для нього на творчих тут «всі свої». Хлопчик – молодець, тому що завжди наполегливо працює над своїм виробом, цей тиждень – не виняток. Коник в нього вийшов дуже симпатичним.

Хорошим другом  Васі можна назвати Артемчика. Дуже вже в них багато спільного… Візьмемо хоча б любов до творчості:). Після тижня відпочинку Артемчик знову повернувся до відділення і одразу ж до роботи, а конкретніше створення тваринки! Оригінальними у його коника вийшла грива та ідея зробити копитця.

Та не лишень ці хлопчики завжди із нетерпінням чекають наших занять, а й красуня Аня. Вона завжди дивує нас цікавими та новими творчими задумами. Цього разу вона неординарноо підійшла до оздоблення хвостика коня – якщо Аня захотіла, аби він був іншого забарвлення, аніж тіло, так воно і буде! Хоч на перший погляд, виглядало, ніби це не так і просто зробити! Так, Аня у нас дуже креативна дівчинка і у неї все вийшло:).

А цей миловидний коник – результат творчої роботи Томочки. Дівчинка – справжня молодчинка!

А ще цього тижня нас відвідали нові дітки і одразу влилися в нашу  веселу творчу майстерню.Їх роботи нічим не уступають роботам наших постійни активних відвідувачів.

Цієї суботи дітвора із двох відділень попрацювала на славу – активно, креативно та із позитивним настроєм. Словом, все  як завжди:).

А вже наступного тижня ми розпочнемо підготовку до свят , адже залишається лише два тижні , а ще стільки усього треба буде зробити. Не пропустіть :).

 БФ"Крила надії"

тел.:240-76-13