Новини / Середа, 01 травня, 2013

Оригінальні писанки на Дністерській, 27:)

Ось уже п’ятий рік поспіль діти із Дністерської та наші волонтери вірні одній незмінній традиції: напередодні пасхальних свят вони створюють писанки. Не зрадили цій великодній темі і цьогоріч:). Стабільною залишається і техніка обмотування дерев’яного яєчка ниткою(ми називаємо результат цієї роботи - писанка-мотанка). Також не обходиться і без додаткового оздоблення, яке може варіюватись: це наприклад, розпис писанки, або як, це було цього заняття – декупаж. Власне остання техніка викликала у дітей гематології та хірургії справжній фурор:).

             

             Такої тишини та зосередженості на занятті у гематології ще не було! І на це є пояснення – надзвичайна  зацікавленість дітей у роботі!

             

            Єдиною, хто порушував цю незвичну тишину, була, зазвичай мовчазна, Мартуся Кода. Дівчинка випромінювала позитив, багато усміхалась і  рахувала англійською мовою! І це у свої три рочки:). На кожне мамине доповнення квіточкою їхньої декупажної писанки, маленька із захватом вигукувала «Краса!Краса неземна!», а побачивши яєчко-свинку  гучно та дзвінко сміялась:). Дуже приємно бачити нашу малечу такою життєрадісною та сповненою сил!

           

             

            Уже другий рік поспіль заняття по прикрашання великодніх  яєць відвідує Юлічка Репчак. Як казала мама, дівчинка із нетерпінням чекала суботи, тому що здогадувалась, що робитимемо саме писанки. До речі, Юля – єдина із діток гематології, хто  окрім декупажного виробу,  самотужки  створила яйце-мотанку поросятко.

           

            Зовсім скоро, лікарня що на Дністерській зможе похвалитись ще одним кваліфікованим медиком, який вже не гаїть часу, а відпрацьовує власні вміння на лікуванні  лялі :). І цей майбутній лікар – ніхто інший, як Настінька Садура:).  Хоч дівчинка каже, що «пацієнт» ще до кінця не одужав, та вона  не сидить склавши рук, і працює над вирішенням цього питання. Розвивалась Настя не лишень у цій сфері, а й у творчій. Разом із татом вона створила симпатичну декупажну писанку.

           

            «Чебурашка!» - єдине слово, що здатне  повернути погляд Іллі Пустовіта у сторону фотоапарату:). Дивина та й годі:). Та фотографувався малюк із чисто маминим виробом, тому що мав важливіше заняття  – тітка принесла Іллі гру і він натхненно займався «будівництвом».

           

            Як розповіла нам бабуся Демянчика Гирича, він – дуже любить займатись «хенд мейдом». Виростаючи із двома сестричками не раз приймав участь у творчій роботі, але до їхнього рівня «не дотягував». Та поволі він не те що наздогнав їх, а й, можливо, перевершив:). Скільки всього тепер може навчити сестричок Дем’янчик! Візьмемо до прикладу хоча б декупаж! Він створив дуже симпатичну писанку, не зважаючи на те, що показники малюка дуже і дуже низькі! У цього сонячного хлопчика  є чого повчитись!

           

            «7 раз відмір, 1 раз відріж» - це про нашого Тарасика Артишка! Саме таким чином відбувалась робота над декупажем. До речі, опісля заняття хлопець взявся за більш важку техніку – оздоблення писанки бісером. Чекаємо – недочекаємось, коли перед нами постане результат цієї творчої праці:).

           

                      

            Женя  відвідав цього тижневе заняття двічі. Перший раз працював з катетером і зробив одне декупажне яйце. Другий раз прийшов аж через пів години, коли медсестри  зняли «метелика», він створив ще одну писанку. При тому що дуже швидко і гарно. Як  Женя сам зауважив  - із двома «вільними» руками йому усе під силу:).

           

Зайшовши у палату Ілонки, можна було побачити як маленька тримається за животик. І нам одразу ж стало зрозумілим, що їй далеко не до творчих. Та на щастя, таке припущення було хибним! Маленька разом із мамою зробили гарненьку писанку. Ілонка – справжня молодчинка!

А зараз час перейти до великодніх творінь дітей із хірургії.

Прийшовши у їдальню, нашу увагу одразу ж привернула дивна писанка-тваринка  - зеленого забарвлення, а замість оченяток у неї - жучки-сонечка:). Цей кумедний виріб є справою рук Василька:). На запитання, що ж це за істота, хлопчик відповів наступне : "це казкова свинка":). Що викликало у нас усіх гучний сміх. Опісля цієї фрази захотілось разом із малюком скласти дотепну дитячу історію про свинку Хрюшу:).

Такою ж незвичною вийшла писанка і в ще одного Василька - Василька Нижника. Усі зауважили, що його писанка-мотанка поєднала у собі різних тваринок: це і свинка, і зайчик, і жабенятко:)  І було видно, що Васі така комбінація дуже навіть до вподоби. А й справді - кумедний підхід до справи. Хлопець також гарно попрацював над виготовленням декупажної писанки. І це попри те, що Вася досить кепсько себе почував. Так, Василько і цього разу був  вірним собі – «зціпивши зуби» взявся за роботу, не показавши нам ні на секунду, що його щось болить! Молодець! Тримаємо за нього кулачки!

Добре впоралась із завданням і Аня. Дівчинка зробила аж три декупажні яєчка і одне - обмотане ниткою. І як вона раділа, коли кожен хто заходив до їдальні, говорив - який гарний собачка! Бо дівчинка чомусь вирішила, що писанка в неї вийшла не схожою на цю тваринку, та згодом, завдяки коментарям усіх присутніх,  зрозуміла, що помилялась:).

Ось і пройшло іще одне чудове заняття,  та із впевненістю скажемо, на наступне його перевершить:). 

БФ"Крила надії"

тел.: 240-76-13.