Новини / Середа, 13 листопада, 2013

Драконо-пташки!:)

Якась дивна назва статті, напевно, подумали Ви, побачивши її заголовок:).Та це не спроста! Більше того, усе навіть можна логічно пояснити. Є одне заняття, яке діти обожнюють через цікавість та легкість у виготовленні. Це створення дракончиків. Та повторятись ми не дуже любимо, тому вирішили його дещо видозмінити і складати за тією ж схемою іншу істоту – пташку, змінивши комбінацію, місце розташування деталей. Тим не менше, багато діток у цьому виробі бачили не пташку, а саме дракона. Хоч майже всі вони не були на цьому занятті. Ну що ж, цих мудрагеликів не проведеш:).

            

            

           Наші діти не лишень креативні, а й альтруїстичні! Ось візьмемо до прикладу милого хлопчика із відділення гематології, Ромчика Перцева. Він працював не лишень над своєю пташкою, а й допоміг у створенні виробу маленькому Нікіті Цапіну, який цієї суботи не мав натхнення працювати через те, що «капався» у палаті. Ромчик ж прийшов на заняття найпершим, швидко впорався із подвійним завданням і знову подарував нам свою чарівну та незрівнянну усмішку!

           

            Як ми вже зазначали вище, більшість діток називали свою роботу «дракончиком», та є один хлопець, що подав ще цікавішу ідею. Це Тарасик Артишко. Він вирішив, що його виріб не пташка, і не фантастична істота, а жабка!

             

            

             У дружньому тандемі працювали на цьому занятті Дмитрик Чучман та Іллюшка Пустовіт. А якщо бути більш конкретними, то їхні мами.  Малюки ж в цей час займались розрізанням кольорових аркушів на дрібненькі кусочки. І якщо Дмитрик завжди охочий фотографуватись, то Ілля у цих справах – повна протилежність сусіда по палаті. Думаю, це добре видно на фото:).

              

Хоч і маленька - та дуже кмітлива:). Ці слова чудово підходять для Віки Рубахи. Тому що вона все, що їй пояснювали, вловлювала на льоту, а у цих творчих польотах їй допомагала волонтерка Леся.  Дуже раді її знову бачити на наших заняттях:)!

              А ці милі пташки належать Ілоночці та Русланчику. Ілонка вже мала справу із виготовленням дракона, тому робота ішла як по маслу. А ось Русланчик вперше робив такий виріб, при тому що вирішив прийняти участь на творчому, тоді коли всі були на фінішній прямій, завершували роботу. Із завданням впорався за лічені хвилини, адже йому допомагала мама Максичика Гонського.

             

              Власне тепер і перейдемо до цього малюка. Він був зайнятий дещо важливішими справами, аніж виготовлення птахо-дракоші – нарізанням паперу. І розповіданням, про те як чекає Миколая і що вже навіть лист йому написав. А на запитання чи був він чемним, відповів, що не дуже. Думаємо, Миколай оцінить таку щирість дитини:). А за той час мама із задоволенням працювала над складанням паперової істоти. І як вже писали, ще й допомогла у цій справі сусіду по палаті!

           

             Святославчику дуже сподобалась запропонована тема, тому вирішив додати до виробу декілька власних деталей. Молодець!

           

            Вперше на загальному занятті працював Олежик. І завдяки цьому, ми побачили як самостійно та зацікавлено він творить. А пташка у нього вийшла  симпатичною та цікаво оздобленою:).

А тепер переходимо до хірургії та веселих виробів малят із відділення.

Із легкістю впорався з складанням тваринки Святославчик-Даніель Мацанті Хлопчику у цьому допомагала мама. І до речі, Святославчик не лише поціновувач творчості, а й будь якого виду техніки. Звичайний фотоапарат викликав у нього ряд таких емоцій як захват, зацікавлення та радість!

Позитивний та енергійний Дем'янчик Бандурович сіяв цієї суботи більше, аніж завжди! Чи через творчі, чи через те, що скоро – додому? Байдуже! Головне, аби він завжди був у такому прекрасному гуморі!

Васильку Садовському вже випадала можливість створювати дракончика. Словом, цього разу він ще й іншим міг підказувати усі етапи роботи. Тому зовсім не дивно, що виріб зроблено дуже оперативно та гарно.

Андрійка цієї суботи заслужено можна було назвати хлопчиком «чомучкою». Стільки запитань у хвилину мені ще не вдавалось чути! А відповіді на всі-всі питання впевнено давав йому тато. Мама ж в той час складала для синочка кольорову пташку.

Сергійко - дуже цікавий хлопчик. Адже любить змінювати свою думку в лічені хвилини. Наприклад, на фразу «Будемо фотографуватись?»,  відповів «Ні». Тоді волонтер Аня порадила зайти до нього ще раз із тим же запитанням. І що Ви думаєте? Він із усмішкою погодився:). І не дарма, адже Сергійко разом із мамою створив симпатичний виріб.

Чудово на загальному занятті попрацювали ці двоє діток! Ну просто розумники та дуже самостійні діти. Із складанням тваринки обидвоє впорались на "ура"!

По завершенню статті скажемо величезне «Дякуємо!»  Анні із Горліки, що на Донеччині. Адже завдяки їй заняття  було не лише творчим, а й «солодким», тому що вона передала  маляткам величеньку кількість цукерок, бубликів, пряників та плеченьок! Які наші маленькі солодкоїжки власне і скуштували цієї суботи:).

БФ"Крила надії"

тел. 240-76-13