Зазвичай наші творчі статті починаються із традиційного "Цього тижня ми створювали....". Та опісля цьоготижневого заняття хотілось написати " Чи є різниця, що ми виготовляли, коли все й без арт-заняття було настільки чудово!". І справді, на творчому панувала особлива, дружня та дуже-дуже приємна атмосфера. І на це було багато причин: ми побачили на занятті й відділенні тих діток, які ще зовсім недавно лежали у реанімації, і за яких ми всі дуже переживали. Також опісля великої перерви зустріли дітей, що прийшли на планові перевірки. Завдяки цьому все було по-домашньому тепло. Та все ж, якось не годиться у вступі про творчого заняття проігнорувати саму його тему,тому все ж таки напишем, що ми робили симпатичні прикраси для вазонків:).

Це Оленка. Їй 14 років. Вона здібна, розумна і активна дівчинка, гарна і трудолюбива, добра і талановита.

Андрійко Мізун нарешті справився з низькими аналізами та аплазією після попереднього блоку і готовий продовжувати хіміотерапію.

Так-так, знаємо, багато хто з Вас міг подумати "Ну як сови можуть бути сонячними, якщо це нічні тваринки?". А відповідь дуже проста - яких тільки див не трапляється, коли наші діти беруться за творчість:). Ось власне цієї суботи відбулось одне з них, вони виготовили яскравих та кольорових сов.

Всім величезний привіт і величезне «Дякую!» від Ростика Білошапко!

Сергійко проходить лікування у хірургії ЗУСДМЦ. У малюка рабдоміосаркома обличчя.

Пам'ятаєте Нікіту :)

Мій сьогоднішній робочий день розпочався з дзвінка. Зателефонували з лікарні, лікуючий лікар Ростика Білошапко і ангел-охоронець наших маленьких і великих…

Юрчик Буйна – маленький пацієнт львівської хірургії.