Дерево Життя, Дерево Пізнання, Дерево Щастя… Напевно, немає жодної культури світу, яка б оминула цей символ і не надала йому дивовижного образу. Не залишив він байдужими і нас, адже, ми із дітьми із Дністерської не раз створювали дерева за допомогою різних технік та матеріалів. Цього ж тижня ми застосували «квілінг». Мабуть, саме завдяки цьому вони вийшли, наче ілюстрації до книги казок, де завжди знайдеться місце для маленьких чудес та див:).

Двоє львівських малюків з Вашою допомогою продовжують лікування.

Дощ, похмуре небо та вітер не завада для позитивного настрою! А особливо тоді, коли ідеться про такі світлі та сонячні відділення як гематологія та хірургія; і коли темою заняття є екзотичний африканський стиль живопису «Тінга-тінга», кожен елемент якого увібрав у себе шалену літню енергетику. Малюємо у цьому жанрі не вперше, адже незвичайність робіт не залишає байдужими нікого із діток!

Дуже потрібна допомога і підтримка нашому Денису Курницькому.

Коли мова заходить про таке заняття як «Розпис метеликів», ми точно знаємо, що воно обов’язково пройде у чудовій та теплій атмосфері. Такі висновки не взято з пустого місця, а підтверджено не одним творчим, адже ця тема стала в нас традиційною у весняно-літній період протягом багатьох років. Чому на перший погляд таке просте заняття викликає у дітей захват? Усе просто! Метелики - яскраві, витончені істоти та асоціюються із сонячним літом, що не може не викликати безліч позитивних емоцій!

Опісля насичених та надзвичайно активних пасхальних занять, нам захотілось повернутись до простого, спокійного, і такого улюбленого усіма дітьми малювання. Того, завдяки якому можна помріяти та дати волю власній фантазії:). Для такого творчого польоту ми обрали роботу із аквареллю, адже завдяки їй можна отримати дивовижні, легкі малюнки.

Всі ми звикли, що дива стаються на Різдво, і навіть дорослі скептики охоче вірять у Різдвяну казку, та життя взагалі річ дивовижна, і сюрпризи та дива стаються цілий рік, а тим більше у світлі Великодні свята. Саме таке диво сталося і у нас, з одним хлопчиком з Львівської лікарні.

Якимось незвичним та дивним було цього тижневе заняття. Можливо, це через те, що ми вперше за усі роки творчих перенесли день їхнього проведення; а може, тому що ще трішки і мала настати така очікувана для всіх Паска, і через це у лікарні було дуже мало людей, довкола панувала тиша і аж хотілось говорити пошепки. Ми навіть думали - чи буде для кого проводити заняття, бо усіх діток могли відпустити додому. Це припущення майже виправдалось у відділенні хірургії, де залишився лиш один хлопчик. А в гематології все склалось інакше – дітей як завжди! На початку творчого було видно, що настрій у всіх – не найкращий: так хотілось на свята додому… Проте тема «Оздоблення кошиків» дуже зацікавила дітей та батьків. А барвистість матеріалів та дуже красивий результат таки подарував нам їхні усмішки:).