Новини
Микитинець Настя – допомога все ще потрібна!
Вівторок, 27 квітня, 2010
Настуня Микитинець вже другий день знаходиться в білоруській клініці, в якій їй належить проходити неродинну пересадку кісткового мозку.
Львівська обласна - "СОС!
Вівторок, 27 квітня, 2010
І в гематології, і в хірургії Львівської обласної склалася кризова ситуація.
Допоможіть оплатити МРТ!
Понеділок, 26 квітня, 2010
Одразу двом дітям з Львівської обласної потрібно оплатити МРТ.
Пластиліновий зоопарк :)
Четвер, 22 квітня, 2010
Минулої суботи відділення гематології ЛОДСКЛ перетворилося на справжній зоопарк! :) Щоправда, всі тваринки в ньому були зроблені із пластиліну.
Діма Проскурник
Четвер, 15 квітня, 2010
Зваживши всі ризики від можливої хімії перед ТКМ і шанси Діми її перенести, батьки прийняли рішення відмовитися від мегадозової хіміотерапії та трансплантації кісткового мозку.
Мокшицька Агнєшка- потрібна допомога
Четвер, 15 квітня, 2010
Мокшицькій Агнєшці 1 рочок і 7 місяців. Її діагноз: Двостороння ретинобластома. Народилася Агнєшка семимісячною та 5 днів провела в реанімації, навіть був невеликий крововилив у голівці. Але далі дівчинка розвивалася нормально, медогляд у 3 місяці показав, що в Агнєшки все добре.
Микитинець Анастасія - СОС! Гроші не зібрано і часу майже не залишилося!!!
Вівторок, 13 квітня, 2010
Насті пора їхати в Білорусію і починати підготовку до пересадки кісткового мозку. Донор для Насті вже знайдений, та й Настя готова до проведення ТКМ.
Яромко Христинка - величезне спасибі!
Вівторок, 13 квітня, 2010
Всім привіт і величезне спасибі від Яромко Христинки та її мами Ганни.
Кольорові бусінки і трішечки фантазії :)
Вівторок, 13 квітня, 2010
Спочатку ми підготували для наших підопічних з ЛОДСКЛ зовсім інше завдання. Однак в переддень нашого щотижневого походу в лікарню нам зателефонували з церкви Христового спілкування і запропонували провести в суботу дещо інше, зате не менш цікаве заняття.
Проскурник Дімка - знову СОС - 80 тисяч гривень на ТКМ!
Середа, 07 квітня, 2010
Дімка - як знайти слова, щоб написати про цього одинадцятирічного хлопчика так, щоб йому допомогли, щоб його помітили і не пройшли повз. Для мене за роки лікування він вже став членом сім'ї, племінником, другом, молодшим братиком, чиї успіхи я сприймаю, як свої і чия біль віддається болем у мені.
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- 6
- 7
- 8
- 9
- 10
- 11
- 12
- 13
- 14
- 15
- 16
- 17
- 18
- 19
- 20
- 21
- 22
- 23
- 24
- 25
- 26
- 27
- 28
- 29
- 30
- 31
- 32
- 33
- 34
- 35
- 36
- 37
- 38
- 39
- 40
- 41
- 42
- 43
- 44
- 45
- 46
- 47
- 48
- 49
- 50
- 51
- 52
- 53
- 54
- 55
- 56
- 57
- 58
- 59
- 60
- 61
- 62
- 63
- 64
- 65
- 66
- 67
- 68
- 69
- 70
- 71
- 72
- 73
- 74
- 75
- 76
- 77
- 78
- 79
- 80
- 81
- 82
- 83
- 84
- 85
- 86
- 87
- 88
- 89
- 90
- 91
- 92
- 93
- 94
- 95
- 96
- 97
- 98
- 99
- 100
- 101
- 102
- 103
- 104
- 105
- 106
- 107
- 108
- 109
- 110
- 111
- 112
- 113
- 114
- 115
- 116
- 117
- 118
- 119
- 120
- 121
- 122
- 123
- 124
- 125
- 126
- 127
- 128
- 129
- 130
- 131
- 132
- 133
- 134
- 135
- 136
- 137
- 138
- 139
- 140
- 141
- 142
- 143
- 144
- 145
- 146
- 147
- 148
- 149
- 150
- 151
- 152
- 153
- 154
- 155
- 156
- 157
- 158
- 159
- 160
- 161
- 162
- 163
- 164
- 165
- 166
- 167
- 168
- 169
- 170
- 171
- 172
- 173
- 174
- 175
- 176
- 177
- 178
- 179
- 180
